Що робить у такій ситуації жінка? Звичайно ж, лає свого благовірного і гучним командним голосом намагається йому пояснити, куди треба поставити черевики. Так відбувається вже десять, двадцять або навіть тридцять років, але чоловік, як і раніше, ставить черевики мало не в кімнаті.

Якщо за стільки років чоловік так і не навчився ставити черевики в потрібному місці, може, справа насправді не в чоловіка, а в методах навчання його. Важко уявити, що доросла людина з освітою дійсно не може поставити туди куди потрібно.

Варто спробувати інший метод.

Коли чоловік повернеться, замість криків і повчань потрібно просто поцілувати та обійняти його. Нехай ставити черевики, куди хоче. Потім спокійно попросити його поставити черевики на місце або поруч із домашніми тапочками, а якщо він цього не зробить, нехай залишаються там, де стоять.

Не варто вбиватися і все прибирати та натирати підлогу до блиску заново. Адже головне в будинку це щастя, а не намита до блиску підлога.

Якщо чоловіка не пиляти, а продовжувати добродушно зустрічати і спокійно просити поставити взуття туди куди треба, одного дня він стане ставити її на місце сам і навіть помічати чисті підлоги.

І це станеться набагато раніше, ніж через десять, двадцять чи тридцять років.